Електроніка, комунікації та радіотехніка (G5)

Спеціальність G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» готує фахівців, які проєктують, створюють і впроваджують електронні пристрої та системи зв’язку. Такі спеціалісти працюють із схемотехнікою, мікроконтролерами, датчиками та радіочастотними ланцюгами, поєднуючи апаратні рішення з вбудованим програмним забезпеченням. Вони розробляють прототипи, проводять випробування, налагоджують серійне виробництво і займаються оптимізацією працездатності й надійності пристроїв у реальному середовищі.

Фахівець відповідає за технічну частину проєкту: від вибору компонентів і проєктування плат до тестування, сертифікації та взаємодії з виробництвом і клієнтами. У роботі він тісно співпрацює з розробниками ПЗ, конструкторами, технологами, службами якості та замовниками, а також може взаємодіяти з науковцями й інженерами суміжних дисциплін. На відміну від чисто програмної або теоретичної підготовки, ця спеціальність робить акцент на апаратних рішеннях, аналого‑ та високочастотній техніці, інтеграції електроніки в прилади й системи зв’язку.

Під час вступу 2026 року на спеціальність G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» вступник складає три обов’язкові НМТ: українська мова, математика та історія України, а також один предмет на вибір.

Вибір четвертого предмета варто робити з урахуванням коефіцієнта, бо саме він множить ваш бал у підсумковій формулі. Коефіцієнти для предметів на вибір можуть бути зазначені так: Іноземна мова — 0,30; Біологія — 0,20; Фізика — 0,50; Хімія — 0,30; Українська література — 0,20; Географія — 0,20. Найвигідніший вибірковий предмет: Фізика (коефіцієнт: 0,50).

Практичне правило вибору: очікуваний бал × коефіцієнт → порівняй результати для кожного варіанта і обери той, де добуток найвищий. Творчий конкурс не передбачено, отже вступник складає три обов’язкові предмети та один предмет на вибір.

Навчання за спеціальністю «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» поєднує ґрунтовну теоретичну підготовку з практичними вправами. Спочатку закладають математично‑фізичну базу та поняття про роботу електронних і радіоелектронних систем, далі студенти переходять до моделювання, лабораторних робіт і проєктування апаратно‑програмних рішень. Навчальний процес побудовано так, щоб від теоретичних моделей поступово перейти до інтеграції компонентів і створення повноцінних прототипів.

В процесі навчання формуються прикладні вміння: проектувати та симулювати електронні схеми, налагоджувати мікроконтролери й цифрові контролери, виконувати точні вимірювання сигналів і аналізувати результати, інтегрувати апаратну частину з програмним забезпеченням і документувати технічні рішення. Студент вчиться робити тестування та верифікацію пристроїв, оптимізувати електромагнітну сумісність і працювати з сучасними CAD‑інструментами для трасування плат і моделювання систем.

Практична складова проходить у лабораторіях і інженерних майстернях навчального закладу на спеціалізованих стендах, у CAD‑лабораторіях та під час проєктних занять, де студенти збирають, вимірюють і доводять до робочого стану прототипи. Частина практики виконується на виробництві або у дослідних підрозділах підприємств і сервісних центрів: там займаються налагодженням, тестуванням, калібруванням приладів та підготовкою технічної документації для впровадження рішень.

Обираючи університет для спеціальності «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка», перевіряйте зміст програм, наскільки вони включають лабораторні роботи, проєктні практики та курси з мікроелектроніки й бездротових систем. Також важливо врахувати наявність сучасних CAD‑лабораторій, можливості стажувань у промислових компаніях, формат навчання і розташування міста. У 2025 році 38 університетів набирали вступників за цією спеціальністю: Рейтинг університетів на спеціальність в 2025 році: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний університет "Львівська політехніка", Міжнародний університет, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Харківський національний університет радіоелектроніки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Луцький національний технічний університет, Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет "Запорізька політехніка".

Кар'єрні траєкторії у сфері електроніки, радіотехніки та приладобудування значною мірою залежать від практичних навичок, обраної спеціалізації (наприклад, телекомунікації, оптоелектроніка або медична електроніка) та типу організації — від наукових лабораторій до промислових підприємств і стартапів. Серед можливих посад — інженер‑розробник електроніки, спеціаліст із телекомунікацій, інженер‑системотехнік, розробник медичних пристроїв та суміжні ролі.