Авіаційна та ракетно‑космічна техніка (колишній код 134)

Спеціальність «Авіаційна та ракетно‑космічна техніка» готує інженера, який проєктує, аналізує і забезпечує експлуатаційну придатність літальних апаратів і ракетних комплексів. Такий фахівець відповідає за інтеграцію бортових систем (двигуни, керування, енергопостачання, авіоніка), розрахунки міцності й аеродинаміки, виконання випробувань і доведення конструкцій до серійного виробництва та польотної експлуатації.

У роботі спеціаліст взаємодіє з конструкторськими бюро, виробничими відділами, сервісними бригадами, постачальниками компонентів та органами сертифікації. На відміну від суміжних технічних напрямів, ця спеціальність поєднує механічну інженерію, матеріалознавство і електроніку саме в контексті літальних апаратів, де ключовим є системний підхід до надійності, безпеки та сумісності складних бортових систем.

Для вступу на спеціальність «Авіаційна та ракетно‑космічна техніка» у 2026 році необхідно скласти три обов’язкові НМТ: українська мова, математика та історія України, а також один предмет на вибір. Вибір четвертого предмета варто робити усвідомлено: він впливає на конкурсний бал не лише зручністю підготовки, а й через коефіцієнт, який закріплено за кожним із предметів на вибір.

Коефіцієнти для вибіркових предметів у заявленому переліку такі: Іноземна мова — 0,30, Біологія — 0,20, Фізика — 0,50, Хімія — 0,30, Українська література — 0,20, Географія — 0,20; найвигіднішим у переліку вказано Фізика з коефіцієнтом 0,50. Творчий конкурс не передбачено, отже вступник складає саме три обов’язкові предмети і один предмет на вибір.

Навчання за спеціальністю «Авіаційна та ракетно‑космічна техніка» поєднує фундаментальну теорію та прикладні завдання. Програма побудована так, щоб від базових математичних і фізичних уявлень поступово перейти до інженерних розрахунків, конструювання та стендових робіт; значну увагу приділено моделюванню поведінки систем і освоєнню методів експериментальної перевірки рішень.

Під час навчання формуються конкретні професійні вміння: розраховувати міцність і жорсткість конструкцій, моделювати аеродинамічні й динамічні процеси, створювати й перевіряти 3D‑моделі та технічну документацію, аналізувати відмови й проводити випробування. Студенти також набувають навичок діагностики та технічного обслуговування систем, налагодження електроніки та гідравліки, збору й обробки вимірювальних даних і роботи в інженерній команді.

Практична підготовка проходить у лабораторіях, майстернях і на стендах: студенти збирають прототипи, виконують стендові випробування двигунів і бортових систем, працюють на тренажерах і в випробувальних центрах, відпрацьовують льотно‑технічні сценарії. Довші виробничі практики відбуваються на підприємствах і в конструкторських підрозділах, де студенти беруть участь у реальних проєктах і впроваджують інженерні рішення.

При виборі університету для спеціальності G12 «Авіаційна та ракетно‑космічна техніка» звертайте увагу на навчальну програму (курси з аеродинаміки, двигунів, авіоніки й 3D‑моделювання), наявність лабораторій і випробувальних стендів, можливості практики та партнерства з підприємствами, а також на формат навчання і місто. Кількість університетів, що набирали вступників за цією спеціальністю у 2026 році — 8.

Кар'єрні траєкторії на спеціальності «Авіаційна та ракетно‑космічна техніка» залежать від обсягу практичної підготовки, обраної спеціалізації та типу організації, де ви працюєте (виробництво, науково‑дослідні центри, експлуатаційні служби тощо). Залежно від поєднання цих факторів відкриваються інженерні, технічні та управлінські ролі; серед можливих посад —