Фізика та астрономія (E5, колишній код 104)

Фізика та астрономія — напрям, який поєднує вивчення фундаментальних закономірностей природи на різних масштабах: від субатомного рівня до структур Всесвіту. Фахівець у цій галузі формулює наукові гіпотези, розробляє і проводить експерименти та спостереження, працює з науковою апаратурою й інструментами аналізу даних, а також створює моделі для пояснення та прогнозування явищ.

Відповідальність такого спеціаліста охоплює дизайн дослідів і спостережень, калібрування обладнання, обробку й інтерпретацію результатів та їхнє представлення науковій спільноті. У роботі він тісно взаємодіє з інженерами, програмістами, математиками та іншими дослідниками у міждисциплінарних командах. На відміну від інженерних спеціальностей, ключовий фокус тут — глибоке розуміння і пояснення явищ, а не перш за все створення готових комерційних рішень; у порівнянні з суто астрономічними програмами цей напрям частіше поєднує лабораторні дослідження та розробку приладів із небесними спостереженнями.

Для вступу у 2026 році на спеціальність Фізика та астрономія за процедурою НМТ необхідно скласти три обов’язкові предмети: українська мова, математика, історія України, а також один предмет на вибір. Усюди враховується сукупний конкурсний бал, тому не можна пропускати обов’язкові тести — вони є базою для рейтингу вступника.

Вибір четвертого предмета впливає на підсумковий бал не лише зручністю або особистими уподобаннями, а й через коефіцієнт, яким помножується результат з цього предмета. Для цієї спеціальності коефіцієнти вибіркових предметів зазначені так: Іноземна мова — 0,30, Біологія — 0,25, Фізика — 0,50, Хімія — 0,40, Українська література — 0,20, Географія — 0,20. За наявними даними найвигідніший вибірковий предмет: Фізика — 0,50. Творчий конкурс не передбачено.

Навчання за спеціальністю Фізика та астрономія організоване як поступове поєднання фундаментальної теорії й прикладної практики: від пояснення базових фізичних закономірностей і математичних методів до виконання лабораторних робіт, комп’ютерного моделювання та польових спостережень. Курси чергуються з практичними заняттями і дослідницькими проєктами, щоб одразу відпрацьовувати методи вимірювань, обробки даних і інтерпретації результатів; значна частина навчання присвячена роботі з сучасною апаратурою і науковим програмним забезпеченням. Навчальний процес спрямований на формування самостійної дослідницької практики: від постановки задачі до підготовки звіту та публікації результатів.

Випускник опановує конкретні вміння: ставити експериментальні завдання й налаштовувати прилади, збирати й квалitативно обробляти дані, будувати чисельні моделі і писати код для розрахунків, аналізувати спектри та оцінювати похибки вимірювань. Додатково формується навичка критичного аналізу літератури, підготовки наукових доповідей і роботи в команді під час проєктів — усе це дає змогу незалежно планувати дослідження й презентувати їхні результати.

Практична частина проходить у навчальних лабораторіях, обсерваторіях і на кафедральних установках, а також у вигляді стажувань у науково-дослідних центрах та промислових лабораторіях; студенти виконують польові спостереження, експерименти з оптики й електроніки, лабораторні моделі плазми чи конденсованих систем і реалізують дипломні проєкти під керівництвом науковця. Такі практики дають можливість застосувати теоретичні знання на реальних приладах, отримати досвід роботи з вимірювальною технікою й підготувати матеріал для подальшої наукової або прикладної діяльності.

При виборі університету для спеціальності «Фізика та астрономія» оцінюйте навчальну програму (наявність курсів з астрофізики, квантової оптики, плазмової чи ядерної фізики), оснащення лабораторій та можливості практичних робіт і стажувань. Важливі також партнерства з науковими інституціями або обсерваторіями, формат навчання і розташування закладу — вони впливають на доступ до обладнання й практики. Кількість університетів, що набирали вступників за цією спеціальністю у 2026 році — 15.

Кар’єрні треки випускників спеціальності «Фізика та астрономія» залежать від рівня практичної підготовки, обраної спеціалізації та типу організації, де вони працюватимуть. Через це фахівець може обирати наукові, інженерні, освітні або прикладні ролі — далі наведено типовий перелік посад.