Бібліотечна, інформаційна та архівна справа (B13, старий код 029)

Спеціальність B13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» (старий код: 029) готує фахівців, які впорядковують, зберігають і роблять доступними різні види матеріалів — паперові, цифрові, аудіо й графічні. Вони проєктують і підтримують каталоги, бази даних і репозиторії, налагоджують електронний документообіг і системи пошуку, а також опрацьовують інформацію з урахуванням правових і етичних вимог.

Фахівець цієї спеціальності відповідає за систематизацію фондів, якість опису та збереження документів, забезпечення доступу й безпеки даних; часто координує процеси оцифрування та обслуговування користувачів. У роботі він взаємодіє з колегами в бібліотеках і архівах, працівниками культурних і освітніх установ, ІТ‑спеціалістами та запитувачами. На відміну від суто ІТ‑професій, тут основна увага — на збереженні й доступі до інформаційних ресурсів і роботі з користувачем, а не лише на технологічних рішеннях; і відрізняється від академічних гуманітарних напрямів тим, що передбачає практичне управління фондами і сервісну діяльність, а не лише науковий аналіз джерел.

Для вступу на спеціальність B13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» у 2026 році потрібно скласти три обов’язкові предмети НМТ — українська мова, математика та історія України — та ще один предмет на вибір. Вибір четвертого предмета впливає на конкурсний бал, тож обирати його варто не лише за зручністю, а й з огляду на коефіцієнт, який закладено для кожного предмета.

Коефіцієнти вибіркових предметів: Іноземна мова — 0,30, Біологія — 0,20, Фізика — 0,30, Хімія — 0,30, Українська література — 0,40, Географія — 0,40. Найвигідніший вибірковий предмет: Українська література, Географія (коефіцієнт 0,40). Творчий конкурс не передбачено.

Навчання на спеціальності «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» поєднує фундаментальні лекції з інтенсивною практикою: теоретична частина пояснює принципи організації інформації та документного обігу, а практичні заняття, лабораторні і проєктні роботи відпрацьовують застосування програмних інструментів і стандартів опису. Програма поступово ускладнюється — від розуміння базових концептів до виконання комплексних інформаційних задач та роботи в команді. Семінари і кейс‑завдання допомагають навчитися аргументовано приймати рішення й оформлювати результати роботи для різних користувачів.

Студенти набувають конкретних дійових навичок: оцифровувати й готувати до зберігання матеріали, складати описи фондів і формувати метадані, налаштовувати й підтримувати електронні каталоги та бази даних, шукати й відбирати джерела, оцінювати їхню достовірність і правовий статус. Вони вчаться обробляти текстову, графічну й аудіоінформацію, готувати інформаційні продукти й звіти, організовувати довідково‑інформаційне обслуговування та керувати невеликими інформаційними проєктами.

Практичні навички відпрацьовують у реальних умовах: у бібліотеках і архівах студенти проводять інвентаризацію фондів, складають описи й оцифровують документи; у цифрових лабораторіях працюють із системами керування контентом, пошуковими сервісами та резервним зберіганням; у музеях і інформаційних центрах беруть участь у підготовці виставок і консультаційному обслуговуванні. Така практика дозволяє відразу застосувати набуті вміння в професійному середовищі.

Обираючи університет за спеціальністю «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа», звертайте увагу на зміст програми й практичну складову: важливі курси з електронних інформаційних систем, архівознавства, документознавства та можливість стажувань у бібліотеках чи архівах. Також враховуйте матеріально‑технічну базу, доступ до цифрових ресурсів, формат навчання і наявність партнерств із практичними установами у місті. Кількість університетів, що набирали вступників за цією спеціальністю у 2026 році — 42.

Кар'єрні треки у сфері бібліотечної, інформаційної та архівної справи багато в чому залежать від практичних навичок, обраної спеціалізації та типу установи. Нижче наведено приклади посад, на які найчастіше працевлаштовуються випускники.